Арганові кози
Коза – звичайнісінька тварина та її виглядом не здивувати навіть закоренілого міського жителя. Мирно пасуться на галявинах кіз можна зустріти в будь-якому російському селі, та й у приватному секторі міста вони теж часто трапляються на очі. А ви колись бачили козу, що сидить на дереві? Думаєте, це анекдот?
А це лише Марокко.
Марокко – країна, де кози пасуться не землі, а чи не деревах. Відбувається це через гостру нестачу трави. Кози забираються на арганії, що виростають тут, де поїдають листя і плоди. Завданням пастухів, як правило, є не тільки перегін кіз від дерева до дерева та контроль стада, але й збирання кісточок із плодів арганії, які кози випльовують. З них виробляють цінне аргонова олія, що використовується в косметології та кулінарії.
Місцеві кози дуже люблять харчуватися його плодами та листям. Згодом вони навчилися забиратися практично на верхівки дерев.
При цьому дивовижну картину можна побачити лише на Високому та Середньому Атласі, а також у долині Сус та на Атлантичному узбережжі між Ес-Суейрою та Агадіром. Фактично пастухи пасуть кіз, переміщаючись від дерева до дерева.
А коли кози залишають дерево, збирають під ним горіхи, які не перетравлюються шлунком тварин. Ось із них і роблять дивовижне масло. Вважається, що воно містить мікроелементи, що омолоджують.
На нещастя для кіз, місцеві жителі роблять із плодів дерева арганову олію. Тому більшу частину року козам заборонено лазити по деревах.
Приблизно десяток кіз мирно пасеться на дереві, спритно перебираючись із гілки на гілку. Ватажок майстерно балансує приблизно на висоті 3-4 метрів від землі, мало не на верхівці крони. Це не сюжет із дитячого мультфільму, це реальність, яку нерідко можна спостерігати у Марокко. Лише у цій країні росте дерево аргану, плодам якого приписують чудодійні властивості.
Арганова олія має у своїй аптечці кожен марокканський народний цілитель. Та й офіційна медицина визнає, що столова ложка цього природного еліксиру стабілізує тиск, благотворно впливає на печінку, виводить із організму шлаки, стимулює кровообіг і підвищує потенцію, а також знижує ризик ожиріння, оскільки пригнічує апетит. Останнє можна стверджувати з повною впевненістю, оскільки арганова олія має дуже специфічний смак і запах. Крім того, його використовують при лікуванні ревматизму, радикуліту та різних шкірних захворювань.
Вичавлення плодів аргани використовується при виготовленні різних кремів. Вона сприяє омолодженню шкіри, розгладжуванню зморшок, зміцнює коріння волосся, загоює садна і рани, незамінна при лікуванні опіків, тому рекомендується ще й для щоденного використання на пляжі під спекотним сонцем.
За свідченням марокканського історика Абдельхаді Тазі, експорт арганової олії на Близький Схід почався ще в У111 столітті н.е. На той час це був дуже дорогий товар. Процес його видобутку був і залишається дуже трудомістким. Для отримання одного літра потрібно переробити до 80 кг плодів, збір яких теж заняття непросте, адже дерево аргану саме по собі колюче. Тому в Марокко часто довіряють цю справу худобі — тим же козам чи верблюдам. Тварини поїдають плоди аргани, а кісточки потім збирають у тому посліді.
Щорічно в Марокко виробляється близько 20 тис. літрів цілющої рідини. У її перевагах сумніватися не доводиться, у чому переконують не лише медики та косметологи, а й кози, що навчилися заради плодів аргани лазити по деревах не гірше за мавп.
